Україна відзначає дванадцяту річницю Помаранчевої революції та третю річницю Євромайдану іменованого Революцією Гідності. В міському краєзнавчому музеї відбувся культурно-мистецький захід «Наш дух не зламати, свободу не вбити!», присвячений Дню Гідності та Свободи. Перед присутніми виступали ті, хто став справжнім прикладом героїзму і патріотизму: учасники революції Гідності та учасники Антитерористичної операції.1 2

Лейтенант Владислав Ткаченко, заступник командира роти по роботі з особовим складом 13 окремого мотопіхотного батальону достроково закінчив Національну академію сухопутних військ і одразу був відправлений на передову. Тому слова гімна «Душу й тіло ми положим за нашу свободу» для нього та його побратимів мають виняткове  значення:

— Таку обіцянку ми даєїмо кожного разу, співаючи гімн України. Після подій 2014 року цей рядок припинив бути просто словами. Він став закликом, молитвою, повсякденною дією в боротьбі за цілістність держави». 

4

Особливі слова подяки  військові висловлюють тим, хто з першого дня війни підтримує захисників. Люди, які щодня дивляться у очі смерті, як ніхто інший розуміють, як важливо саме зараз єднання у суспільстві. Діти народного фольклорного ансамблю «Любисток» словами пісні  «Україна — це я» нагадали кожному, що об’єднує нас усіх, що робить нас самобутньою нацією.3

Серед тих, хто з перших хвилин вступив до рядів активістів національного спротиву під час Революції Гідності був Іван Євдокименко. Юнак з палким серцем свято вірив у Україну і її народ, тому не вагаючись продовжив боротьбу за Свободу держави уже в зоні АТО. Його серце перестало битись під Донецьким аеропортом. Тепер його вірші сповнені рішучості захищати Батьківщину читає його батько Микола Констянтинович.5Трагічні події в Україні, починаючи з листопада 2013 року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Та найбільше вони закарбувались у пам’яті тих, хто був безпосереднім учасником Революції Гідності, хто на власні очі бачив підступність влади та мужність активістів. Один з таких Віталій Ляшок, громадський активіст, учасник Революції Гідності. Його спогади наче оживили все те, чим жила країна три роки тому. Люди стояли на Майдані, щоб змінити державу. Та справжні зміни, ще попереду, впевнений   Віталій Ляшок і для нього і його однодумців революція ще не закінчилась:

— Не подолана корупція, не закінчилась війна, в якій ми повинні перемогти. Ми повинні створити державу з успішною економікою. Щоб життя, які були покладені на Майдані і ті, життя, що обірвались на цій війні , щоб ці смерті не були  даремними. Вони помирали задля того, щоб Україна була вільна, соборна, незалежна і заможна держава. 6

Міський голова Микола Нога впевнений, що для української нації притаманне почуття свободи.  Та очильник міста змушений констатувати, що для гідного життя потрібне ще й економічне зростання:

— Свято складається з двох слів — Гідність і Свобода. Останні події довели, що українці були і є вільними. Це величезне досягнення. Це ще раз підтвердило, що українці  свободні люди. Гірше з другим словом — Гідність. Покищо гідне життя  для нас українців не створене. Складно жити, коли збільшуються тарифи, коли залишаються мізерними пенсії і заробітні плати. Але українці поборють ці труднощі.7

Микола Петрович закликав прийняти як рідних військових 58 бригади 13 мотопіхотного ботальону, який дислокується на території селища Вороніж, підтримувати родини військових, що наразі знаходяться в зоні АТО. І кожному, хто пройшов через жорна війни і повернувся,  допомогти відчути спокій мирного життя. Під пісню «Пливе кача»  присутні схилили голови у жалобі за тими, хто віддав своє життя за нашу свободу. А вихованці «Любистка» у молитві за Україну звернулися  до Всевишнього. 

8

Після заходу представники громади міста поклали квіти до місць поховань героїчно загиблих в зоні АТО наших земляків Сергія Коворотного, Василя Кондратенко, Івана Євдокименка.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.