21462744_2021128751464882_4296936221645828654_n

9 вересня Шостка провела в останній путь стрілка снайпера старшого солдата 58 бригади 13 батальйону 39 річного Костянтина Сергієнко. Наш земляк загинув 6 вересня в районі Попасної Луганської області біля селища Новотошкінське – на 29 блок-пості першої лінії оборони. Відомо, що в бліндажі, де знаходився Костянтин був вибух і пожежа, в наслідок яких бійця не стало. В. о. військового комісара Шосткинського об’єднаного міського військового комісаріату Сергій Багнюк розповів, що Костянтин Сергієнко пішов виконувати свій військовий обов’язок ще в 2014 році:

« Спочатку Констянтин ніс службу по першій мобілізації в 2014 році в військовій частині 3022 Національної гвардії України. Далі він пішов служити у прикордонні війська. В осени 2016 року він підписав контракт зі Збройними силами України. Останнє місце служби 13 батальйон 58 бригада, військова частина А4427″.

21430092_2021132488131175_3764933000428240289_n

Після гіркої новини про смерть шосткинця у місті було оголошено триденний траур, а в суботу пройшла прощальна церемонія до якої долучились не лише близькі та рідні героя, а й пересічні шосткинці аби вшанувати людину, яка більше за інших бажала миру рідному місту і країні. Василь Старко, начальник контрольно-транспортного пункту 13 батальйону розповів, що Костянтина знає вже давно:

«Прослужили ми з ним уже рік, він був чуйним чоловіком, надійною людиною в батальйоні, був нашим снайпером, завжди був опорою у нас. Дуже шкода, коли йдуть такі люди. Він дуже любив шуткувати, часто розповідав анекдоти, був веселим. Про таку людину можна говорити довго ». 

Пишається дружбою з бійцем Руслан Воронець. Товариш наголошує, що Костянтин був людиною, яка завжди могла прийти на допомогу: «Мы работали в котлотурбинном отделении Шосткинской ТЭЦ слесарями. С первого дня нашого знакомства он был доброжелательным, отзывчивым, всегда оказывал помощь».

Його колеги пам’ятають його, як веселу доброзичливу людину. Про таких говорять «Душа компанії». А ще Руслан згадує, що саме у військовій справі його друг найшов своє покликання.

Настоятель Покровської церкви Київського патріархату отець Сергій відправили молебень за упокій душі загиблого. У своїй промові священик наголосив, що Костянтин загинув за кожного українця, який нині живе під мирним небом:

21432707_2021125514798539_138362538268846207_n

«Ті хлопці, які в окопах віддають своє життя заради нас – вони всі святі. Поклавши своє життя, його душа одразу опинилася біля Бога. Господь людей, які загинули від руки загарбника поселяє там, де всі святі спочивають – по праву руку від себе».

Отець Сергій закликав громаду молитися за упокій душі загиблого і за повернення живими і неушкодженими тих бійців, які нині стоять на захисті нашої країни.

Свої щирі співчуття родині покійного висловили представники влади. Міський голова Микола Нога з сумом констатував, що війна забирає кращих синів Вітчизни.«Це великий патріот, який любив свою сім, свого сина, дружину, брата, батьків, наше місто і Україну. Пішов першим, не сховався і не лякався не один день на фронті. Героїчно загинув і пішов у вічність. Наш обов’язок підтримувати рідних, близьких, сім’ю. Слава герою!»

21430365_2021125838131840_970005952373715150_n

Духовий оркестр військової частини 3022 Національної гвардії України під час громадської панахиди зіграв гімн України. Оберемки квітів несли містяни до труни героя. Похоронна процесія пройшла Садовим бульваром, після чого автобусами усіх було доправлено до кладовища Садового мікрорайону, де Костянтина Сергієнко було поховано на алеї Слави поруч з могилами Сергія Коворотного і Івана Євдокименко.

21430109_2021132914797799_7041760496777074694_n

Як воїну, що загинув, захищаючи Вітчизну, йому були віддані військові почесті — салют зі стрілецької зброї.

21369643_2021134198131004_3180995080787404814_n

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.